Гендерні стереотипи в Україні
«Хлопчик чи дівчинка?» - перше запитання про нас, як тільки ми з'являємося на світ. З народження батьки виховують дитину відповідно до її статі. З цього приводу в різних країнах існує безліч традицій. Наприклад, дівчаткам купують одяг рожевого кольору, а хлопчикам - блакитного; дівчаткам дарують ляльок, а хлопчикам - машинки.
Батьки заохочують поведінку дітей, яка відповідає їх уявленням про те, як повинні поводитися хлопчики і дівчатка. Формування гендерних ролей відбувається і під впливом вихователів, вчителів, церкви, сусідів, телебачення.
Після прийняття Закону України «Про забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків» (від 8 вересня 2005 р.), слова «гендер», «гендерна політика», «гендерна рівність» органічно увійшли в ділове мовлення держслужбовців, депутатів, а також звичайних громадян, а питання «А що ж таке гендер?» доводиться чути все рідше. Введення гендерних аспектів у формування законодавства України - це питання соціальної справедливості, вирішення якого необхідне для забезпечення рівноправного і стійкого людського розвитку.
Одним з важливих подій було скасування 21 грудня 2017 року Кабінетом Міністрів указу Міністерства охорони здоров'я №256 (2003 рік) про заборону на понад 450 професій для жінок. Цим документом в Україні затвердили перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонили застосування праці жінок.
У квітні 2018 року Кабінет міністрів затвердив Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року. Програма враховує рекомендації ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ, міжнародних моніторингових інститутів у сфері прав людини, а також положення міжнародних договорів, зокрема Угоди про асоціацію Україна - ЄС.
У 9 - А класі ЗЗСО №14, на уроці правознавства, учитель Олександр Андрійович Коваленко, разом із завідуючою бібліотекою-філією №2 для дорослих Валентиною Василівною Лефтер, провели урок - дискусію: «Гендерні стереотипи в Україні». В ході заходу підлітки визначали ознаки статі і гендера, розіграли ситуації в егалітарної і патріархальної сім'ї, аналізували оголошення про прийом на роботу в газетах на наявність дискримінації за статевою ознакою. Особливий інтерес викликала вправа «Хто є хто?». Працюючи в групах, учні повинні були схематично зобразити та описати все те, з чим вони асоціюють протилежну стать. Виконавши завдання, хлопці та дівчата умовно «приміряли» зазначені якості кожен на свою стать. Як виявилося, ці риси можуть бути притаманні обом статям.
Наприкінці заходу з'ясувалося, що більшість гендерних стереотипів допомагає хлопчикам і дівчаткам підготуватися до соціальних ролей, які вони будуть виконувати в дорослому житті, - матері або батька, чоловіка або дружини. Однак деякі гендерні стереотипи сформувалися дуже давно, в зовсім інших історичних і соціальних умовах. Багато з них вже застаріли і нерідко обмежують можливості людей в сучасному світі. Крім того, підлітки дійшли висновку - гендерні стереотипи є частиною соціальної реальності нашого життя і країни, стереотипні образи передають інформацію про взаємини в суспільстві, в тому числі і міжособистісних відносинах чоловіків і жінок.
«Стереотипи схожі на милиці при здорових ногах: на них можна ходити, але неможливо бігати» (З есе Софії Котіхіной «Чи потрібні гендерні стереотипи?»). Стереотипи роблять життя простіше, - на них легко спертися при відсутності власних знань і думки і небажанні збагачуватися новою інформацією.
