Буде дух його з віку в вік сіяти

23 квітня в ЦМБ ім. І. П. Котляревського відбувся літературний вечір «Буде дух його з віку в вік сіяти», присвячений 200-річчю від дня народження українського письменника Пантелеймона Куліша. Постановою Верховної Ради України було прийняте рішення святкувати 200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша на державному рівні Бібліотекар абонементу Вероніка Гончар розповіла глядачам про цікавий неординарний яскравий світ життя Пантелеймона Куліша. П. Куліш – з роду козаків, його предки з боку батька та матері були сотенними отаманами та дворянами. Але Пантелеймон Олександрович вибрав зовсім інший життєвий шлях - він став унікальною постаттю, як сказав І. Франко «першорядною зіркою», в літературному, науковому й громадському житті України 19 століття. Куліш досі залишається чи не найбільшою загадкою української культури. Він, один з її творців, основоположників - протягом цілого століття був викреслений з історії нашої літератури. І це дивно, тому що навіть такий вимогливий літературний авторитет, як Микола Хвильовий, писав: «Що ж до науки, до політики й культури в широкому розумінні слова, то тут більшого за Куліша я не бачу. Здається, тільки він один маячить світлою плямою з темного минулого. Тільки його можна вважати за справжнього європейця, за ту людину, яка наблизилась до західного типу інтелігента». Про Пантелеймона Куліша можна говорити як про поета і прозаїка, історика й етнографа, перекладача й мовознавця, публіциста й культурно-освітнього діяча, а також як про художника. Творчу роботу Куліш поєднував із державною службою та громадською діяльністю. Але я хочу зауважити, що поряд з великим талантом у Кулішеві жила звичайна людина, яка постійно перебувала у духовних пошуках, переживала жагучі захоплення й сильні розчарування. Але все ж таки перш за все для нього були - Україна і її народ – це те, заради чого була вся його щоденна праця.